The Law of Ukraine

“On the Protection of Rights to Marks for Goods and Services”

Published in Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny (Official bulletin of the Verkhovna
Rada (Parliament) of Ukraine), 1994, No. 7, p. 36
As amended and supplemented according to the Laws of Ukraine:
No. 751-XIV of 16 June 1999; Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny (VVRU), 1999, No.
32, p. 266
No. 2188-III of December 21, 2000; (VVRU), 2001, No. 8, p. 37 No. 2783-III of November, 15 2001; (VVRU), 2002, No. 7, p. 51 No. 2921-III of January 10, 2002; (VVRU), 2002, No. 16, p. 114 No. 34-IV of July 4, 2002; (VVRU), 2002, No. 35, p. 256
No. 762-IV of May 15, 2003; (VVRU), 2003, No. 30, p. 247 No. 850-IV of May 22, 2003; (VVRU), 2003, No. 35, p. 271 No. 254-VI of April 10, 2008 (VVRU)
The present Law regulates relations arising in connection with the acquisition and use of the
property right to marks for goods and services (hereinafter referred to as "mark") in Ukraine.

Section I

GENERAL PROVISIONS

Article 1. Definitions

In the present Law, the terms listed below shall be used in the following meaning:

the Institution is the central body of executive power on issues of the legal protection of

intellectual property;

person is a natural person or legal entity;

mark is a sign by which goods and services of persons differ from goods and services of

other persons;

certificate is a certificate of Ukraine of a mark for goods and services; registered mark is a mark for which the relevant certificate has been issued; application is a body of documents required for the issuing a certificate;

applicant is a person who has filed an application or has acquired the rights of an applicant

pursuant to other procedure established by the law;

priority of the application (priority) is the precedence in the filing of the application;

date of the priority is the date of the filing of the application to the Institution or to a relevant body of a Member State of the Paris Convention for the Protection of Industrial Property, under which the priority has been claimed;

2

Register is the State Register of Certificates of Ukraine of Marks to Goods and Services;

Appellate Chamber is a collegial body of the Institution for the examination of objections to decisions of the Institution on the acquisition of rights for objects of intellectual property and on other matters covered by its competence by the present Law;

institution of expert examination is a State institution (enterprise, organization) authorized by the Institution to consider and conduct expert examination of applications;

State system of the legal protection of intellectual property is the Institution and a number of expert examination, scientific, educational, informational and other State institutions of relevant specialization that belong to the sphere of management of the Institution;

domain name is a name used for the addressing of computers and resources in the Internet network;

ICGS is International Classification of Goods and Services for the purposes of the registration of marks.

Article 2. Authorities of the Institution in the Sphere of the Protection of Rights to

Marks for Goods and Services

1. The Institution provides the implementation of the State policy in the sphere of the protection of rights to marks for goods and services. To this end, the Institution shall:
organize the reception of applications, conducting expert examination thereof, and makes decisions on them;
issues certificates of marks for goods and services and provides the State registration of certificates;
provides the publication of official data about marks for goods and services;
implements the international cooperation in the sphere of the legal protection of intellectual property and represents interests of Ukraine on the matters of the protection of rights to marks for goods and services in international organizations in accordance with the legislation in force;
adopts legislative and regulatory acts within the scope of its authorities in the order established;
organizes the informational and publishing activities in the sphere of the legal protection of intellectual property;
organizes research works on the improvement of the legislation and on the organization of activities in the sphere of the legal protection of intellectual property;
organizes the work on the retraining of the personnel of the State system of the legal protection of intellectual property;
commissions institutions, which belong to the State system of the legal protection of intellectual property, in accordance with their specialization, to fulfill specific tasks determined by the present Law, the Provisions of the Institution and other legislative and regulatory acts in the sphere of the legal protection of intellectual property;

3

performs other functions according to the Provisions of the Institution, approved in the order established.
2. Activity of the Institution shall be financed at the expense of funds of the State budget of
Ukraine.

Article 3. International Agreements

If any international agreement of Ukraine has imposed rules other than those provided by the legislation of Ukraine on marks, the rules of international agreement shall be applied.

Article 4. Rights of Foreign and Other Persons

1. Foreign and stateless persons shall have the rights equal with the rights granted to persons of Ukraine by the present Law in accordance with international agreements of Ukraine or on the basis of the principle of reciprocity.
2. Foreign and other persons residing or having a permanent location outside Ukraine shall exercise their rights in the relations with the Institution through representatives registered under the Provisions regarding Representatives on Matters of Intellectual Property, approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine.

Section II

LEGAL PROTECTION OF MARKS

Article 5. Conditions for Granting the Legal Protection

1. The legal protection shall be granted to a mark that does not contradict the public order, principles of humanity and morality and is not subject to the grounds for the refusal of the legal protection as established by the present Law.
2. The object of a mark may be any sign or any combination of signs. Such signs may be, among other, words, including personal names, letters, numerals, pictorial elements, colors and combinations of colors, as well as any combination of such signs.
3. The right of property to a mark shall be certified by a certificate. The validity period of the certificate is 10 years from the date of filing an application to the Institution and may be extended by the Institution for 10 years each time at the request of the proprietor of the certificate, provided that the respective fee is paid under the procedure established in paragraph 2 of Article 18 of the present Law. The procedure for extending the validity period of the certificate shall be determined by the Institution.
The certificate validity shall be terminated before the expiration of the specified validity period under the conditions prescribed in Article 18 of the present Law.
4. The scope of the granted legal protection shall be defined by the image of the mark and by the list of goods and services, which were entered in the Register, and shall be certified by the certificate that contains the copy of the image of the mark entered in the Registry and the list of goods and services.

4

5. Any person, associations of persons, or their legal successors shall be entitled to the right to obtain a certificate in the order established by the present Law.
6. The applicant, whose application has the earlier date of the filing to the Institution, or, if the priority has been claimed, the applicant, whose application has the earlier date of priority, provided that the application is not deemed to be have been withdrawn, has not been withdrawn, or the Institution has hot made a decision to refuse the registration of the mark, when the possibilities to appeal that decision have been exhausted, shall be entitled to the right to obtain a certificate.

Article 6. Grounds for Refusal of the Legal Protection

1. According to the present Law, the legal protection shall not be granted for marks that represent or imitate:

State armorial bearings, flags, and other State emblems, and other State symbols;

official names of States;
symbols and abbreviated or full names of international intergovernmental organizations;

official signs and hallmarks indicating control and warranty, assay marks, seals;

decorations and other distinctions of honor.
Such symbols may be included in a mark as elements that are not protected, provided that the consent of the relevant authorized body or the proprietors of the signs was obtained. The authorized body regarding the name of the State is a collegial body established by the Institution.
2. According to the present Law, the legal protection shall not be granted for marks that:
are usually devoid of any distinctive character and have not obtained such a character as a result of their use;
consist exclusively of signs that are commonly used as the signs of goods and services of a certain kind;
consist exclusively of signs or data that are descriptive while using for goods and services defined in the application or with respect to them, in particular signs or data that indicate kind, quality, composition, quantity, properties, purposes, value of goods and services, the place and time of manufacturing or sale of goods or rendering of services;
are deceptive or liable to mislead as to goods, services, or the person that produces a good or renders a service;
consist exclusively of signs that constitute commonly used symbols and terms;
solely reflect the form caused by the natural state of goods, or by the necessity to obtain a specific technical result, or the form that imparts a significant value to a good.

5

The signs mentioned in paragraphs two, three, four, six and seven of this paragraph may be used in a mark as elements that are not protected if these signs are not dominative in the image of a mark.
3. Signs shall not be registered as marks if they are identical or misleadingly similar to such an extent that they can be confused with:
marks that were earlier registered or filed for the registration in Ukraine on behalf of another person for identical or similar goods and services;
marks of other persons if these marks are protected without registration according to the international agreements to which Ukraine is a party, in particular the marks recognized as well-known marks according to Article 6-bis of the Paris Convention for the Protection of Industrial Property;
trade names that are known in Ukraine and belong to other persons who have acquired the right to the said names before the date of filing the applications to the Institution with respect to identical or similar goods and services;
qualified indications of the origin of goods (including alcohols and alcohol drinks) that are protected according to the Law of Ukraine "On the Protection of Rights to Indication of the Origin of Goods"; the said signs may be used only as non-protected elements of marks of the persons who have the right to use the said indications;
conformity marks (certification marks) that have been registered in the order established.
4. Signs shall not be registered if they reproduce:
industrial designs, the rights to which in Ukraine belong to other persons;
titles of scientific, literary, and artistic works known in Ukraine or quotations and characters from the said works as well as the artistic works and their fragments without the consent of copyright holders or their legal successors;
surnames, first names, pseudonyms and their derivatives, portraits and facsimiles of persons known in Ukraine without their consent.

6

Section III

PROCEDURE FOR OBTAINING A CERTIFICATE Article 7. Application

1. A person who wishes to obtain a certificate shall file an application to the Institution.
2. The application may be filed, on the instructions of the applicant, via a representative on intellectual property matters or other person empowered to act for the applicant.
3. The application shall relate to one mark.
4. The application shall be submitted in Ukrainian and contain the following:
the request for the registration of a mark;
an image of the sign being claimed;
a list of goods and services for that the applicant requests to register the mark which are grouped according to the ICGS.
5. In the request for the registration of the mark, the applicant(s) and his address shall be indicated.
6. If the applicant requests to protect a color or a combination of colors as a distinguishing feature of a mark, the applicant shall:
make a declaration to this effect and specify in the request the color or combination of colors to be protected;
present color images of the mark at issue in the request; the Institution shall specify the number of copies of such image.
7. Other requirements for application documents shall be determined by the Institution.
8. The filing of an application shall be subject to the payment of the respective fee, amount of which shall be determined with consideration to the number of the ICGS classes covered by the goods and services indicated in the application. A document confirming the payment of the fee shall be received by the Institution with the application or within two months from the date of the filing of the application. This period may be extended for no more than 6 months, provided that the relevant request is submitted before the expiration of the period and the respective fee for the filing the request has been paid.

Article 8. The Date of Filing an Application

1. The date of filing an application shall be the date when the Institution has received documents that contain at least:
a petition drawn up in any form for registration of the mark, written in Ukrainian;
information about the applicant and the address of the applicant, written in Ukrainian;

7

a sufficiently clear image of the mark being claimed;
a list of goods and services for which the mark is being claimed.
2. The date of filing an application shall be determined according to paragraphs 10 and 11 of
Article 10 of the present Law.
3. After the date of the filing an application is determined, any person shall be entitled to the right to get familiarized with the application materials under the procedure determined by the Institution. The familiarization with the application materials is subject to the payment of the respective fee.

Article 9. Priority

1. An applicant has the right to claim the priority of a previous application on the same mark within 6 months from the date of filing the previous application to the Institution or the relevant body of a Member State of the Paris Convention for the Protection of Industrial Property, provided that the priority on the earlier application was not claimed.
2. The priority of a mark, which was used in the exhibit shown at official or officially recognized international exhibitions at the territory of a Member State of the Paris Convention for the Protection of Industrial Property, may be determined by the date of opening the exhibition provided that the Institution has received the application within 6 months from the said date.
3. An applicant who wishes to make use of the right for the priority shall file the petition for the priority, with the reference to the date of filing the previous application and the application number, and a copy of the application in Ukrainian or a document that confirms the demonstration of the mark at an exhibition within 3 months from the date of filing the application to the Institution, provided that this application has been filed or the exhibition was held in a Member State of the Paris Convention for Protection of Industrial Property. The mentioned documents may be amended within the said period. If these documents were not submitted with the time specified, the right to the application priority shall be deemed to have been lost, of which the notification shall be sent to the applicant..

Article 10. Expert examination of Application

1. Expert examination of an application shall have the status of scientific and technical expert examination and consists of the formal expert examination and qualification expert examination (expert examination on the merits). The expert examination shall be conducted by an institution of expert examination according to the present Law and rules, determined by the Institution on the basis of the present Law.
2. The institution of expert examination carries out informational activity necessary for expert examination of applications and acts as the center of the international exchange of publications s according to the Convention concerning the International Exchange of Publications, adopted on December 3, 1958, by the General Conference of the United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO).

8

3. The final results of the expert examination of the application that is not considered withdrawn or was not withdrawn are presented in a grounded expert’s reports, which shall come into effect after its approval by the Institution. On the ground of such a report, the Institution shall make a decision on the registration of the mark for all the goods and services listed in the application or on the refusal of the registration of the mark for all the goods and services listed in the application, or on the registration of the mark for a certain part of the goods and services listed in the application and on the refusal of the registration of the mark for the remaining part of the goods and services listed in the application. The applicant shall be notified about the decision of the Institution.
The applicant shall be entitled to the right to require copies of the materials, which were opposed to the application, within a month after receiving the decision of the Institution. These copies shall be sent to the applicant within a month.
4. The applicant shall be entitled to the right, on his or her own initiative or on by invitation of the institution of expert examination, to participate personally or through his or her representative in discussion of matters arising in the course of expert examination according to the procedure established by the Institution.
5. The applicant shall be entitled to the right to correct errors in the application, change his or her name and address, address for service and name and address of his or her representative in it as well as to make changes pertaining to a shortening of the list of goods and services.
The applicant may make changes in the application that are connected with the change of the person of the applicant subject to the consent of all other applicants stated in the application. The person who wishes to be one of the applicants also may make these changes by the consent of all the other applicants.
The said corrections and changes shall be deemed to be valid, provided that they were received by an institution of expert examination no later than the document confirming the payment of the relevant State fee for granting a certificate.
A request for correction of a mistake or making of any of changes specified above is subject to the payment of the respective fee, provided that a mistake is not obvious or technical, and the change was caused by circumstances dependent on the applicant.
6. The institution of expert examination may require the applicant to submit additional materials if the expert examination is impossible without these materials or if any grounded doubts arise as to the veracity of the information or elements contained in the materials of the application.
The applicant shall be entitled to the right to request copies of the materials, which were opposed to the application, within one month after receiving of the notification of conclusion of the institution of expert examination with the requirement to submit the additional materials.
The additional materials shall be submitted by the applicant within 2 months from the date of the receipt of the notification or conclusion of the institution of expert examination or the copies of the materials, which were opposed to the application. The period for submitting the additional materials may be extended, but for no more than 6 months, provided that the

9

relevant request is submitted and the fee is paid before the expiration of the said period. This term missed because of valid reasons shall be renewed provided the relevant request is submitted and the fee is paid within 6 months after its expiration. If the applicant fails to submit the additional materials within the term determined, the application shall be deemed to have been withdrawn, of which the notification shall be sent to the applicant.
7. If the applicant has submitted the additional materials, in the course of expert examination it shall be determined, whether these materials do not go beyond the scope of the substance of the sign, disclosed in the application, and the list of good and services stated in the application.
The additional materials shall be deemed to be going beyond the scope of the substance of the sign, disclosed in the application, if they contain features that shall be included to the sign that is claimed as a mark.
The additional materials in the part that goes beyond the scope of the substance of the sign disclosed in the application or supplements the list of goods and services presented in the application shall not be taken into consideration in the course of the expert examination and may be filed by the applicant as an separate application after receiving the relevant notification of the institution of expert examination.
8. Any person shall be entitled to the right to submit to the institution of expert examination a grounded objection to the application in respect to the unconformity of the sign presented in the application with the requirements of granting the legal protection according to the present Law. Submission of the objection is subject to the payment of the respective fee.
The institution of expert examination shall consider the objection provided that it has been received not later than five days prior to the date of making a decision on the application. The institution of expert examination shall send the copy of the objection to the applicant.
The applicant shall be entitled the right to notify the institution of expert examination of his opinion on the objection within two months after receiving the copy of the objection. The applicant may decline the objection and leave the application unchanged, make amendments to the application, or withdraw the application.
The results of the consideration of the objection shall be presented in the decision of the Institution on the application. The copy of such a decision shall be sent to the person submitted the objection.
9. In the course of the formal expert examination:
the date of filing an application is determined according to Article 8 of the present Law;
the application is examined for conformity with the formal requirements of Article 7 of the present Law and the regulations issued by the Institution in compliance with the present Law;
the document for payment of the respective fee for filing the application is examined for conformity with specified requirements.

10

10. If the application materials meet the requirements of Article 8 of the present Law and the document for payment of the respective fee for filing an application is presented, the applicant is notified on the determined date of filing an application.
11. If the application materials do not meet the requirements of Article 8 of the present Law, the applicant is immediately notified. If the applicant removes the nonconformity within 2 months from the date of receiving the notification, the date on which the institution of expert examination received the corrected application materials is considered to be the date of filing the application. Otherwise, the application shall be deemed to have not been filed, of which the notification shall be sent to the applicant.
12. If the application meets the requirements of Article 7 of the present Law and the fee payment document meets the specified requirements, the relevant notification shall be sent to the applicant.
13. If the requirements of Paragraph 8 of Article 7 of the present Law are not met, the application is considered withdrawn, about which the notification shall be sent to the applicant.
14. If the application does not meet the formal requirements of Article 7 of the present Law and of the regulations issued by the Institution in compliance with the present Law, or if the fee payment document does not meet the specified requirements, a notification shall be sent to the applicant with propositions to remedy irregularities.
If irregularities concern the grouping of goods and services, the notification shall contain the list of goods and services grouped by the institution of expert examination and if necessary, the amount of the additional payment for filing the application shall be indicated in this notification. When certain goods or service is presented in the application as a term, which does not provide the possibility to classify it as a certain class of ICGS, the applicant is notified accordingly with the demand to replace this term or remove it. If the applicant fails to fulfill the request, the said term would not be included to the list of goods and services grouped by the institution of expert examination.
Applicant shall remedy the irregularities indicated in the notification within the period fixed in the Paragraph 6 of this Article for additional materials.
15. In the course of the qualifying expert examination, the claimed sign shall be examined on the conformity with the conditions for granting the legal protection defined by the present Law. In this case, a database of the institution of expert examination, including the materials of applications, as well as external information sources and relevant official publications are used.
16. If there are reasons to consider that the claimed sign does not meet fully or partially the requirements for granting the legal protection, the institution of expert examination shall send to the applicant the grounded preliminary conclusion with the proposition to give a motivated answer to support the registration of mark.
The applicant shall give the answer within the period determined in Paragraph 6 of this Article for additional materials, and this answer is taken into consideration when the conclusion of the expert examination on the application is being prepared.

11

Article 11. Withdrawal of an Application

The applicant has the right to withdraw an application at any time before the date of paying the State fee for granting a certificate.

Article 11bis. Division of an Application

1. The applicant has the right to divide the application into two or more applications (divisional applications) by dividing the goods and services listed in the application so that each of the divisional applications shall not contain the goods and services that relate to the goods and services listed in the other divisional applications.
2. The division of the application shall be accomplished by filing the applicant’s request on making relevant changes in the application and the divisional application (applications), provided that the respective fees are paid for filing the request and the application.
3. The date of filing the divisional application shall be the same as the date of filing the divided application. The priority date of the divisional application shall be the same as the priority date of the divided application if there is a reason for that.

Article 12. Publication on Granting a Certificate

On the basis of the decision on registration of a mark and provided that the documents confirming payment of the State fee for granting a certificate and the fee for publication on granting a certificate are available, data concerning granting a certificate determined under the specified procedure, are published in the official bulletin. The applicant shall pay the said fees after the date of receiving the decision on registration of a mark.
If within 3 months after the date of receiving the decision on registration of a mark the documents for the payment of fees for granting a certificate and for publication on granting a certificate in the amount and under the procedure defined by the legislation were not submitted to the institution of expert examination, the publication would not be provided, and the application would be considered withdrawn.
The period for submitting these documents may be extended for no more than 6 months provided that the relevant request is submitted and the fee in connection with the request is paid before the date of the expiration of this period. This period missed due to valid reasons shall be renewed provided that the relevant request is submitted and the fee is paid within 6 months from the expiration of this period.

12

Article 13. Registration of a Mark

1. At the same time with the publication of the data concerning granting a certificate, the Institution provides the State registration of a mark. For this purpose, the Institution enters the relevant data in the Register. The Institution shall determine the form of the Register and the procedure for maintaining the Register.
2. After entering the data in the Register, any person has the right to access to this information under the procedure specified by the Institution and to obtain an abstract of the data concerning a certificate from the Register upon his request, provided that the fee for submission of the said request is paid.
3. Errors in the data entered in the Register shall be corrected upon the initiative of the proprietor of the certificate or the Institution.
Changes to the Register may be introduced on the initiative of the proprietor of the certificate according to the specified list of permitted changes. Introduction of changes to the Register with respect to the certificate is subject to the payment of the respective fee.

Article 14. Granting a Certificate

1. The Institution shall grant the certificate within a month from the date of the State registration of the mark. The certificate shall be granted to a person that has the right to obtain the certificate. If several persons have the right to obtain the certificate, they shall obtain a single certificate.
2. The form of the certificate and the contents of the certificate data shall be specified by the
Institution.
3. The granted certificate may be corrected by the Institution on the request of the proprietor of the certificate for removing obvious errors with the following notification in the official bulletin of the Institution.
4. If a certificate was lost or damaged, the proprietor of the certificate may be granted a duplicate of the certificate under the procedure determined by the Institution. Granting a duplicate of the certificate is subject to the payment of the respective fee.

Article 15. Appellation against the Decision on an Application

1. The applicant may appeal to the court or the Appellate Chamber against the Institution decision on the application within 2 months from the date of receiving the Institution decision or copies of documents required according to the Paragraph 3 of Article 10 of the present Law.
2. If the Institution decision on the application was appealed to the court after the State registration of the mark, the court shall consider simultaneously the issue on the validity of the relevant certificate.
3. The right to appeal the Institution decision in the Appellate Chamber would be lost after the payment of the State fee for granting a certificate.

13

4. The appeal against the Institution decision in the Appellate Chamber is accomplished by submitting the objection on the Institution decision under the procedure determined by the present Law and the regulations of the Appellate Chamber approved by the Institution. Submission of the objection is subject to the payment of the respective fee. If the fee is not paid within the period fixed in Paragraph 1 of this Article, the objection is considered not submitted, and the applicant is notified accordingly.
5. After receiving by the Appellate Chamber the objection and the document for payment of the fee for submitting the objection, the processing of the application shall be terminated until the decision of the Appellate Chamber is approved.
6. The objection against the Institution decision on the application shall be considered according to the Appellate Chamber regulations within 2 months from the date of receiving the objection and the document for payment of the fee for submitting the objection, within the framework of the reasons presented in the objection by the applicant and during the discussion of the objection. The period for consideration of the objection may be extended on the initiative of the applicant, but for no more than 2 months, provided that the relevant request is submitted and the fee is paid with respect to the request.
7. On the results of the consideration of the objection, the Appellate Chamber shall make a grounded decision that shall be approved by the order of the Institution and sent to the applicant.
If the objection was fully or partially satisfied, the fee for submitting the objection would be returned to the applicant.
8. Before approving the Appellate Chamber decision, within a month from the date of making the decision, the Head of the Institution may present a grounded written protest against this decision, and this protest shall be considered within a month. The decision of the Appellate Chamber made on the protest is final and may be cancelled only by the court.
9. The applicant may appeal to the court against the Appellate Chamber decision approved by the Institution within 2 months from the date of receiving the decision.

Section IV

RIGHTS AND OBLIGATIONS DERIVING FROM CERTIFICATE Article 16. Rights deriving from a Certificate

1. The rights deriving from a certificate are effective from the date of filing the application. The validity period of the certificate may be extended provided that the respective fee has been paid.
2. The proprietor of the certificate shall be entitled the right to use the mark and exercise other rights provided by the present Law.
3. The relationships between persons who are co-proprietors of a certificate in the use of the mark shall be defined by an agreement between them. If such agreement is not available, each proprietor of the certificate may use the mark at his or her own discretion, but none of them has the right to grant a permission (a license) for the use of the mark and to transfer the

14

property right for the mark to another person without the consent of the other proprietor of the certificate.
4. The following shall be considered to be the use of a mark:
applying the mark on any goods for which the mark is registered, the package containing the goods, the signboard connected with the goods, a label, tab, tag or another item attached to the goods;
storing such a goods with the mentioned application of the mark for the following offering for selling;
offering the goods for selling, selling, import (coming-in) and export (coming-out); using the mark while offering or rendering any service for which the mark is registered; using the mark in business documentation or in advertising, and in the Internet network.
A mark is considered to be the used one if it was presented in the form of a registered mark or in the form that differs from the registered mark only by minor elements if such a presentation does not change the features of the mark on the whole.
5. Any proprietor of a certificate has the exclusive right to prohibit without his permission, unless otherwise stated in the present Law, the use by other persons:
the registered mark with respect to the goods and services listed in the certificate;
the registered mark with respect to the goods and services concerning the goods and services listed in the certificate if such a use may result in a deception in relation to the person manufacturing the goods or rendering services;
the sign that is similar to the registered mark with respect to the goods and services listed in the certificate if the result of such a use is a risk of confusing the said sign with the mark;
the sign that is similar to the registered mark with respect to the goods and services that are akin to those listed in the certificate if the result of such a use is a risk of the deception in relation to the person manufacturing the goods or rendering services or a confusion of the said sign with the mark.
6. The exclusive right of a proprietor of a certificate to prohibit the use of the registered mark by other persons without his permission does not extend to:
exercising of any right acquired before the date of filing the application or, if the application priority was claimed, before the priority date;
the use of the mark for the goods introduced into the commercial turnover under this mark by the proprietor of the certificate or by his permission, provided that the proprietor of the certificate has no essential reasons to prohibit such a use in connection with the following selling of the goods, in particular in case when the condition of goods changed or the quality of the goods lowered after its introducing into the commercial turnover;

15

the non-commercial use of the mark;
all forms of broadcasting and commentaries in news;
conscientious use of the names or addresses by them.
7. The proprietor of the certificate may transfer, by an agreement, the property right to the mark to any person fully or with respect to certain part of the goods and services listed in the certificate.
Transfer of the property right to the mark shall not be allowed, if it may cause a deception of a consumer with respect to goods and services or to the person manufacturing goods or rendering services.
8. The proprietor of the certificate has the right to grant a permission (license) to use the mark to any person by a licensing agreement.
The licensing agreement shall contain a provision providing that the quality of goods or services manufactured or rendered according to the licensing agreement will not be lower than the quality of goods and services provided by the proprietor of the certificate, and that the proprietor of the certificate will provide the control under the fulfillment of the said requirement.
9. An agreement for transferring the property right to the mark and a licensing agreement are valid if they were concluded in writing and signed by the contracting parties.
Each contracting party has the right to notify an indefinite circle of persons about transferring the property right to the mark or granting a license for using the mark. Such a notification is provided by publishing the information in the official bulletin of the Institution in the volume and under the procedure determined by the Institution with simultaneous entering this data in the Register.
Publication of the information about transferring the property right to the mark completely and about granting a license to use the mark as well as of the changes to the data proposed by the contracting party is subject to the payment of the respective fee.
In the case of publishing information about transferring the property right to the mark with respect to a part of the goods and services listed in the certificate, the Institution shall grant a new certificate to the person to which the said right was transferred, provided that the document for the payment of the State fee for granting a new certificate is available.
10. The proprietor of the certificate shall be entitled to the right to put a precautionary marking alongside of the mark that indicates that the mark is registered in Ukraine.
11. The proprietor of the certificate that carries out mediatory activity shall be entitled to the right to use his own mark alongside of the mark of the persons manufacturing goods or rendering services or instead of their mark on the basis of an agreement with them.

16

Article 17. Obligations Deriving from a Certificate

The proprietor of the certificate shall use the rights deriving from a certificate in good faith.

Section V

TERMINATION OF VALIDITY AND INVALIDATION OF A CERTIFICATE Article 18. Termination of the Certificate Validity

1. The proprietor of the certificate may at any time renounce the certificate fully or partially on the bases of a declaration submitted to the Institution. The renunciation shall be effective from the date of publishing the relevant information in the official bulletin of the Institution.
2. The certificate validity is terminated in the case of default of the payment of the fee for extending the certificate validity period. The Institution before the expiration of the current certificate validity period shall receive the document for the payment of the fee for each extension, provided that the payment was made within the last 6 months of the said period.
The fee for extension of the certificate validity period may be paid and the payment document may be submitted to the Institution within 6 months after the expiration of the specified period. In this case, the amount of the fee is increased by 50 per cent.
The certificate validity is terminated from the first day of the validity period for which the fee has not been paid.
3. The certificate validity shall be terminated by the court in connection with the transformation of the mark into a sign that became commonly used as a sign for goods and services of a certain type after the date of filing the application.
4. If a mark is not used in Ukraine fully or with respect to a part of goods and services listed in the certificate within three years from the date of publishing the information on granting the certificate or from other date after the publication, any person has the right to appeal to the court with a declaration for fully or partially pre-term termination of the certificate validity.
In this case, the certificate validity may be terminated fully or partially unless the proprietor of the certificate gives valid reasons for such a nonuse. In particular, the said valid reasons are the following:
conditions that block the use of the mark independently of the will of the proprietor of the certificate, such as the limitation of import of goods or other requirements for goods and services that are determined by the legislation;
the possibility of deception with respect to the person manufacturing the goods or rendering services, while the person that appealed to the court or another person uses the mark for the goods and services in connection with which the demand for terminating the certificate validity was made.
For the purposes of this Paragraph the use of the mark by other person is also considered to be the use of the mark by the proprietor of the certificate if the proprietor of the certificate provides control cover the use of the mark by the said person.

17

Article 19. Invalidation of Certificate

1. A certificate may be fully or partially invalidated by the court in the following cases:
a) The registered mark does not meet the requirements for granting the legal protection.
b) The certificate contains elements of the mark reproduction and the list of goods and services that were not presented in the filed application.
c) The certificate was granted in the result of the filing an application with the infringements of rights of other persons.
2. If the certificate is considered to be fully or partially invalid, the Institution shall inform about it in its official bulletin.
3. The certificate or a part of the certificate that have been considered to be invalid, are considered to be those that are out of effect from the date of filing the application.

Section VI PROTECTION OF RIGHTS

Article 20. Infringement of Rights of Certificate Proprietor

1. Any offence against rights of the proprietor of a certificate that are defined in Article 16 of the present Law, including the actions that shall be agreed upon with the proprietor of the certificate but are carried out without his consent as well as a preparation for such actions, shall be considered to be an infringement of the rights of the proprietor of the certificate, which shall entail liability according to the legislation of Ukraine currently in force.
The use of the marks and designations specified in item 5 of article 16 of this Law in domain names without the certificate proprietor’s consent shall be also considered an infringement of the proprietor’s rights.
2. On the request of the proprietor of the certificate, the said infringement shall be terminated, and the infringer shall indemnify the actual damage to the proprietor of the certificate.
The proprietor of the certificate may also request to remove illegally used mark or sign from goods or goods package, which is so much similar to the mark that the mark and the sign may be confused, or to liquidate the produced reproductions of the said mark or the sign, which is so much similar to it that they may be confused.
The person who was granted a license shall be also entitled to the right to require the restoration of the affected rights of the proprietor of the certificate by the certificate owner consent.

18

Article 21. Methods of Protecting Rights

1. The protection of rights to a mark is provided in courts or under other procedure determined by the legislation.
2. The jurisdiction of courts covers all legal relations arising in connection with the use of the present Law.
The courts, according to their competence, shall resolve disputes regarding:
determination of the certificate owner;
conclusion and execution of licensing agreements;
infringement of the certificate owner rights.

Article 22. Right to Re-Registration

No person, but the previous owner of the certificate has the right to re-registration of the mark within three years after the date of termination of the certificate validity in accordance with Paragraph 1-3 of Article 18 of the present Law.

Section VII FINAL PROVISIONS

Article 23. Fees

The amount of, and the procedure for paying the State fee for granting certificates of marks for goods and services are determined according to the legislation.
The costs obtained from the payments of the State fee for granting certificates of marks for goods and services are included to the State Budget of Ukraine.
The amounts, payment terms, and the procedure for the payment of fees shall be determined
The Cabinet of Ministers of Ukraine.
The fees provided by the present Law shall be paid to current accounts of the institutions authorized by the Institution and included to the State system of the legal protection of intellectual property and, with consideration of their specialization, carry out individual tasks defined by the present Law.
The earnings from the fees provided by the present Law are purpose-oriented and, according to the orders of the Institution, shall be used solely for the provision of the development and operation of the State system of the legal protection of intellectual property, in particular for implementing tasks defined by the present Law and other normative and legislative acts in the sphere of intellectual property.

19

Article 24. Registration of mark in foreign States

1. Any person has the right to register a mark in foreign States.
2. In the case of registration of a mark in foreign States according to the Madrid Agreement on International Registration of Marks or the Protocol to the Madrid Agreement on International Registration of Marks, the application for the international registration as well as the relevant declarations on the territorial extension of the international registration shall be filed via the Institution, provided that the respective national fee is paid for filing each declaration.
3. The applicant or another person by the agreement with the applicant shall pay expenses with respect to the international registration of a mark in foreign States.

Article 25. Protection of rights to a well-known mark

1. The protection of rights to a well-known mark is provided according to Article 6-bis of the Paris Convention for the Protection of Industrial Property and the present Law and is based on the recognition of the mark as a well-known mark by the Appellate Chamber or the court. The mark can be recognized as well-known irrespective of its registration in Ukraine.
2. While determining whether a mark is a well-known mark in Ukraine, the following factors may be considered if they are applicable:
the degree of the reputation and recognition of a mark in the relevant public sector;
the duration, volume, or geographical area of any use of the mark;
the duration, volume, or geographical area of any propagation of the mark, including advertising, offering to public, and display at exhibitions of goods and/or services with respect to which the mark is used;
the duration, volume, or geographical area of any mark registration and/or applications for the registration of the mark, provided that the mark is used or recognized;
evidences of the successful protection of rights to the mark, in particular the territory where the mark is recognized as a well-known mark by authorized organizations;
the value associated with the mark.
3. The procedure for recognizing the mark as a well-known mark by the Appellate Chamber in Ukraine shall be determined by the Institution. Submission of the request for recognizing the mark as a well-known mark is subject to the payment of the respective fee. The decision of the Appellate Chamber on the recognition of the mark as a well-known mark in Ukraine may be protested in the Court.
4. The mark is protected in the same way as if the mark was filed for registration in Ukraine from the date, from which the mark is recognized as a well-known mark in Ukraine by the decision of the Appellate Chamber or the court. The protection extends also to the goods and services that are not kindred to the goods and services for which the mark is recognized as a

20

well-known mark in Ukraine provided that the use of the mark by another person with respect to such goods and services will be indicating a connection between the latter and the owner of the well-known mark, and his or her interests are likely to will be damaged due to such a use.

The President of Ukraine Leonid KRAVCHUK The city of Kyiv; December 15, 1993

No. 3689-XII

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про охорону прав на знаки для товарів і послуг

Закон введено в дію з 1 липня 1994 року Постановою Верховної Ради України від 23 грудня 1993 року N 3771-XII
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 16 червня 1999 року N 751-XIV,
від 21 грудня 2000 року N 2188-III, від 15 листопада 2001 року N 2783-III, від 10 січня 2002 року N 2921-III,
від 4 липня 2002 року N 34-IV, від 15 травня 2003 року N 762-IV, від 22 травня 2003 року N 850-IV, від 10 квітня 2008 року N 254-VI
(У тексті Закону слово "Відомство" замінено словом "Установа" у відповідних відмінках згідно із Законом України від 21 грудня 2000 року N 2188-III)
Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг (далі - знак) в Україні.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Визначення

У цьому Законі нижченаведене вживається у такому значенні:
Установа - центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності;
(абзац другий статті 1 в редакції
Закону України від 21.12.2000 р. N 2188-III)
особа - фізична або юридична особа;
(абзац третій статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)
знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб;
(абзац четвертий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)
свідоцтво - свідоцтво України на знак для товарів і послуг;
зареєстрований знак - знак, на який видано свідоцтво;
заявка - сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва;
заявник - особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку;
(абзац восьмий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)
пріоритет заявки (пріоритет) - першість у поданні заявки;
дата пріоритету - дата подання заявки до Установи чи до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, за якою заявлено пріоритет;
Реєстр - Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг;
Апеляційна палата - колегіальний орган Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом;
(статтю 1 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2188-III, абзац дванадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)
заклад експертизи - уповноважений Установою державний заклад (підприємство,
організація) для розгляду і проведення експертизи заявок;
(статтю 1 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2188-III)
державна система правової охорони інтелектуальної власності - Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних закладів, що входять до сфери управління Установи;
(статтю 1 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2188-III)
доменне ім'я - ім'я, що використовується для адресації комп'ютерів і ресурсів в Інтернеті; (статтю 1 доповнено абзацом п'ятнадцятим
згідно із Законом України від 04.07.2002 р. N 34-IV)
МКТП - Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків.
(статтю 1 доповнено абзацом шістнадцятим згідно із
Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Стаття 2. Повноваження Установи у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг

1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого:
організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них; видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх державну реєстрацію; забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для товарів і послуг;
здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань охорони прав на знаки для товарів і послуг в міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства;
приймає в установленому порядку нормативно-правові акти у межах своїх повноважень;
організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
організовує науково-дослідні роботи з удосконалення законодавства та організації діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
організовує роботу щодо перепідготовки кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
доручає закладам, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації виконувати окремі завдання, визначені цим Законом, Положенням про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
виконує інші функції відповідно до Положення про неї, затвердженого в установленому порядку.
2. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.
(стаття 2 в редакції Закону
України від 21.12.2000 р. N 2188-III)

Стаття 3. Міжнародні договори

1. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про знаки, то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 4. Права іноземних та інших осіб

1. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права, передбачені цим Законом, відповідно до міжнародних договорів України чи на основі принципу взаємності.
2. Іноземні та інші особи, що проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Установою реалізують свої права через представників, зареєстрованих згідно з Положенням про представників у справах інтелектуальної власності, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Розділ II

ПРАВОВА ОХОРОНА ЗНАКІВ Стаття 5. Умови надання правової охорони

1. Правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
2. Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.
3. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється Установою.
Дія свідоцтва припиняється достроково за умов, викладених у статті 18 цього Закону.
4. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
5. Право на одержання свідоцтва у порядку, встановленому цим Законом, має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники.
6. Право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату подання до Установи або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею Установою не прийнято рішення про відмову в реєстрації знака, можливості оскарження якого вичерпані.
(стаття 5 у редакції Закону
України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Стаття 6. Підстави для відмови в наданні правової охорони

1. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують:
державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми);
офіційні назви держав;
емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;
офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;
нагороди та інші відзнаки.
Такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників. Компетентним органом щодо назви держави є колегіальний орган, утворений Установою.
2. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які:
звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання;
складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду;
складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг;
є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;
складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами;
відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності.
Позначення, вказані в абзацах другому, третьому, четвертому, шостому та сьомому цього пункту, можуть бути внесені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні знака.
3. Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:
знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;
знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності;
фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;
кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів". Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями;
знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.
4. Не реєструються як знаки позначення, які відтворюють:
промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;
назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;
прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.
(стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.06.99 р. N 751-XIV, від 15.11.2001 р. N 2783-III,
у редакції Закону України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Розділ III

ПОРЯДОК ОДЕРЖАННЯ СВІДОЦТВА Стаття 7. Заявка

1. Особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до Установи заявку.
2. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.
3. Заявка повинна стосуватися одного знака.
4. Заявка складається українською мовою і повинна містити:
заяву про реєстрацію знака;
зображення позначення, що заявляється;
перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за
МКТП.
(абзац четвертий пункту 4 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)
5. У заяві про реєстрацію знака необхідно вказати заявника (заявників) та його адресу.
6. Якщо заявник просить охорону кольору чи поєднання кольорів як розрізняльної ознаки свого знака, то він зобов'язаний:
заявити про це і вказати в заяві колір чи поєднання кольорів, охорону яких він просить;
подати в заявці кольорові зображення вказаного знака. Кількість примірників таких зображень встановлюється Установою.
7. Інші вимоги до документів заявки визначаються Установою.
8. За подання заявки сплачується збір, розмір якого встановлюється з урахуванням кількості класів МКТП, якими охоплюються зазначені в заявці товари і послуги. Документ про сплату збору повинен надійти до Установи разом з заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
(пункт 8 статті 7 у редакції Закону
України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Стаття 8. Дата подання заявки

1. Датою подання заявки є дата одержання Установою матеріалів, що містять принаймні: клопотання у довільній формі про реєстрацію знака, викладене українською мовою; відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;
достатньо чітке зображення позначення, що заявляється;
перелік товарів і послуг, для яких заявляється знак.
2. Дата подання заявки встановлюється згідно з пунктами 10 та 11 статті 10 цього Закону.
3. Після встановлення дати подання заявки будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в порядку, встановленому Установою. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір.
(стаття 8 у редакції Закону
України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Стаття 9. Пріоритет

1. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же знак протягом шести місяців від дати подання попередньої заявки до Установи чи до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет.
2. Пріоритет знака, використаного в експонаті, показаному на офіційних або офіційно визнаних міжнародних виставках, проведених на території держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, може бути встановлено за датою відкриття виставки, якщо заявка надійшла до Установи протягом шести місяців від зазначеної дати.
3. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, протягом трьох місяців від дати подання заявки до Установи подає заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її копію з перекладом на українську мову або документ, що
підтверджує показ зазначеного знака на виставці, якщо ці заявка чи показ відповідно була подана чи було проведено у державі - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності. У межах цього строку зазначені матеріали можуть бути змінені. Якщо ці матеріали подано несвоєчасно, то право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення.

Стаття 10. Експертиза заявки

1. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою.
2. Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.
3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення Установи надсилається заявнику.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця.
4. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому Установою порядку в розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи.
5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника, а також зміни щодо скорочення переліку товарів і послуг.
Заявник може вносити до заявки зміни, пов'язані зі зміною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також особа, яка бажає стати заявником.
Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва.
За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої із зазначених змін сплачується збір, за умови, що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від подавця заяви обставини.
6. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці.
Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення.
7. Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межі розкритої у поданій заявці суті позначення та переліку зазначених у заявці товарів і послуг.
Додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій заявці суті позначення, якщо вони містять ознаки, які слід включити до позначення, що заявляється як знак.
Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої у поданій заявці суті позначення або доповнює перелік зазначених у заявці товарів і послуг, не беруться до уваги під час експертизи заявки і можуть бути, після одержання відповідного повідомлення закладу експертизи, оформлені заявником як самостійна заявка.
8. Будь-яка особа може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення проти заявки щодо невідповідності наведеного в ній позначення умовам надання правової охорони, встановленим цим Законом.
За подання заперечення сплачується збір.
Заперечення розглядається, якщо воно одержане закладом експертизи не пізніше ніж за 5
днів до дати прийняття Установою рішення за заявкою.
Заклад експертизи надсилає копію заперечення заявнику.
Заявник вправі повідомити заклад експертизи про своє ставлення до заперечення протягом двох місяців від дати його одержання. Він може спростувати заперечення і залишити заявку без змін, внести до заявки зміни або відкликати її.
Результати розгляду заперечення відображаються в рішенні Установи за заявкою. Копія цього рішення надсилається подавцю заперечення.
9. Під час проведення формальної експертизи:
встановлюється дата подання заявки на підставі статті 8 цього Закону;
заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основі Установою;
документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.
10. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 8 цього Закону та наявності документа про сплату збору за подання заявки заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки.
11. У разі невідповідності матеріалів заявки вимогам статті 8 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повідомлення. Якщо невідповідність буде усунута протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи виправлених матеріалів. В іншому разі заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення.
12. За відповідності заявки вимогам статті 7 цього Закону та документа про сплату збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається про це повідомлення.
13. У разі порушення вимог пункту 8 статті 7 цього Закону заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається повідомлення.
14. У разі невідповідності заявки формальним вимогам статті 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основі Установою, чи документа про сплату збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повідомлення із пропозиціями щодо усунення недоліків.
Якщо недоліки стосуються групування товарів і послуг, то в повідомленні наводиться перелік товарів і послуг, згрупованих закладом експертизи, та, за необхідності, зазначається сума збору за подання заявки, яку належить доплатити. У випадку, коли товар або послуга викладено у заявці як термін, що не дає можливості віднести його до певного класу МКТП, заявнику пропонується замінити цей термін або виключити його. Якщо заявник не виконає цю вимогу, то зазначений термін не включається до переліку товарів і послуг, згрупованих закладом експертизи.
Усунення зазначених у повідомленні недоліків проводиться у строк, встановлений пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів.
15. Під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. При цьому використовуються інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання.
16. Якщо є підстави вважати, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони повністю або частково, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь на користь реєстрації знака.
Відповідь заявника надається у строк, встановлений пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою.
(стаття 10 в редакції Законів України від 21.12.2000 р. N 2188-III, від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Стаття 11. Відкликання заявки

Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати сплати державного мита за видачу свідоцтва.
(стаття 11 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Стаття 111. Поділ заявки

1. Заявник має право поділити заявку на дві і більше заявок (виділені заявки) шляхом розподілу між ними перелічених у цій заявці товарів і послуг таким чином, щоб кожна з виділених заявок не містила товари і послуги, споріднені з товарами і послугами, переліченими в інших заявках.
2. Поділ заявки здійснюється шляхом подання заявником заяви про внесення до заявки відповідних змін та виділеної заявки (заявок), за умови сплати зборів за подання зазначених заяви та заявки.
3. Дата подання виділеної заявки є такою самою, як дата подання поділеної заявки. Дата пріоритету виділеної заявки встановлюється, якщо на це є підстава, такою самою, як дата пріоритету поділеної заявки.
(Закон доповнено статтею 111 згідно із
Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Стаття 12. Публікація про видачу свідоцтва

На підставі рішення про реєстрацію знака та за наявності документів про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва здійснюється публікація в офіційному бюлетені відомостей про видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про реєстрацію знака.
Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про реєстрацію знака документи про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва в розмірі та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, публікація не провадиться, а заявка вважається відкликаною.
Строк надходження цих документів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
(стаття 12 в редакції Законів України від 21.12.2000 р. N 2188-III, від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Стаття 13. Реєстрація знака

(назва статті 13 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)
1. Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва Установа здійснює державну реєстрацію знака, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються Установою.
2. Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, що визначається Установою та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про свідоцтво, за умови сплати збору за подання цього клопотання.
(пункт 2 статті 13 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 22.05.2003 р. N
3. Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за ініціативою власника свідоцтва або Установи.
(абзац перший пункту 3 статті 13 у редакції
Закону України від 22.05.2003 р. N 850-IV)
До Реєстру за ініціативою власника свідоцтва можуть бути внесені зміни згідно з установленим переліком можливих змін. За внесення до Реєстру змін щодо свідоцтва сплачується збір.
(статтю 13 доповнено пунктом 3 згідно із
Законом України від 21.12.2000 р. N 2188-III)

Стаття 14. Видача свідоцтва

1. Видача свідоцтва здійснюється Установою у місячний строк після державної реєстрації знака. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво.
2. Форма свідоцтва і зміст зазначених у ньому відомостей визначаються Установою.
3. До виданого свідоцтва на вимогу його власника Установа вносить виправлення очевидних помилок з наступним повідомленням про це в офіційному бюлетені.
4. У випадку втрати чи зіпсування свідоцтва його власнику видається дублікат свідоцтва у порядку, встановленому Установою. За видачу дубліката свідоцтва сплачується збір.
(статтю 14 доповнено пунктом 4 згідно із
Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Стаття 15. Оскарження рішення за заявкою

1. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку або до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 10 цього Закону.
2. Якщо рішення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку після державної реєстрації знака, то суд вирішує разом і питання щодо дійсності відповідного свідоцтва.
3. Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати втрачається у разі сплати державного мита за видачу свідоцтва.
4. Оскарження рішення Установи до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим Установою. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у пункті 1 цієї статті, заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повідомлення.
5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення діловодство за заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати.
6. Заперечення проти рішення Установи за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених заявником у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення,
що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.
У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за подання заперечення підлягає поверненню.
8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте за цим протестом, є остаточним і може бути скасоване лише судом.
9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення.
(стаття 15 в редакції Законів України від 21.12.2000 р. N 2188-III, від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Розділ IV

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ, ЩО ВИПЛИВАЮТЬ ІЗ СВІДОЦТВА Стаття 16. Права, що випливають із свідоцтва

1. Права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Строк дії свідоцтва продовжується за умови сплати відповідного збору.
2. Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.
3. Взаємовідносини при використанні знака, свідоцтво на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник свідоцтва може використовувати знак на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання знака та передавати право власності на знак іншій особі без згоди решти власників свідоцтва.
4. Використанням знака визнається:
нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;
застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
(абзац четвертий пункту 4 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 10.04.2008 р. N 254-VI)
Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
5. Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:
зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;
зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;
позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;
позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
6. Виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на:
здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки;
використання знака для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв'язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот;
абзац четвертий пункту 6 статті 16 виключено
(згідно із Законом України від 10.04.2008 р. N 254-VI)
некомерційне використання знака;
усі форми повідомлення новин і коментарів новин;
добросовісне застосування ними своїх імен чи адрес.
7. Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору.
Передача права власності на знак не допускається, якщо вона може стати причиною введення в оману споживача щодо товару і послуги або щодо особи, яка виготовляє товар чи надає послугу.
8. Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору.
Ліцензійний договір повинен містити умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови.
9. Договір про передачу права власності на знак і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.
Сторона договору має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на знак або видачу ліцензії на використання знака. Таке інформування здійснюється шляхом публікації в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру.
За опублікування відомостей про передачу права власності на знак повністю і видачу ліцензії на використання знака, а також запропонованих стороною договору змін до відомостей про видачу ліцензії сплачуються збори.
У разі опублікування відомостей про передачу права власності на знак стосовно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг Установа видає нове свідоцтво на ім'я особи, якій передане це право, за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва.
10. Власник свідоцтва має право проставляти поряд із знаком попереджувальне маркування, яке вказує на те, що цей знак зареєстровано в Україні.
11. Власник свідоцтва, який здійснює посередницьку діяльність, має право на основі договору з виробником товарів або особою, що надає послуги, використовувати свій знак поряд із знаком зазначених осіб, а також замість їх знака.
(стаття 16 із змінами, внесеними згідно з згідно із
Законами України від 16.06.99 р. N 751-XIV,
від 21.12.2000 р. N 2188-III,
від 04.07.2002 р. N 34-IV,
у редакції Закону України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Стаття 17. Обов'язки, що випливають із свідоцтва

Власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.
(стаття 17 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV,
у редакції Закону України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Розділ V

ПРИПИНЕННЯ ДІЇ СВІДОЦТВА ТА ВИЗНАННЯ ЙОГО НЕДІЙСНИМ Стаття 18. Припинення дії свідоцтва

1. Власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи.
2. Дія свідоцтва припиняється у разі несплати збору за продовження строку його дії. Документ про сплату збору за кожне продовження строку дії свідоцтва має надійти до Установи до кінця поточного періоду строку дії свідоцтва за умови сплати збору протягом шести останніх його місяців.
(абзац перший пункту 2 статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)
Збір за продовження дії свідоцтва може бути сплачено, а документ про його сплату - надійти до Установи протягом шести місяців після встановленого строку. У цьому разі розмір зазначеного збору збільшується на 50 відсотків.
Дія свідоцтва припиняється з першого дня періоду строку дії свідоцтва, за який збір не сплачено.
3. Дія свідоцтва припиняється за рішенням суду у зв'язку з перетворенням знака в позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів і послуг певного виду після дати подання заявки.
(пункт 3 статті 18 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV)
4. Якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.
У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є:
обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;
можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.
Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.
(статтю 18 доповнено пунктом 4 згідно із
Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Стаття 19. Визнання свідоцтва недійсним

1. Свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:
а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони;
б) наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці;
в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
(пункт 1 статті 19 доповнено підпунктом "в" згідно із Законом України від 15.11.2001 р. N 2783-III, підпункт "в" пункту 1 статті 19 у редакції Закону згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)
2. При визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.
3. Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.
(стаття 19 в редакції Закону
України від 21.12.2000 р. N 2188-III)

Розділ VI

ЗАХИСТ ПРАВ

Стаття 20. Порушення прав власника свідоцтва

1. Будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
(пункт 1 статті 20 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)
Порушенням прав власника свідоцтва вважається також використання без його згоди в доменних іменах знаків та позначень, вказаних у пункті 5 статті 16 цього Закону.
(пункт 1 статті 20 доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 10.04.2008 р. N 254-VI)
2. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.
Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.
Вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.
(абзац третій пункту 2 статті 20 у редакції
Закону України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Стаття 21. Способи захисту прав

1. Захист прав на знак здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.
2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону.
Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про:
встановлення власника свідоцтва;
укладання та виконання ліцензійних договорів;
порушення прав власника свідоцтва.
(стаття 21 у редакції Закону
України від 15.05.2003 р. N 762-IV)

Стаття 22. Право повторної реєстрації

Ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва згідно із пунктами 1 - 3 статті
18 цього Закону.
(стаття 22 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Розділ VII

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 23. Державне мито і збори

Розмір та порядок сплати державного мита за видачу свідоцтв на знаки для товарів і послуг визначаються законодавством.
Кошти, одержані від сплати державного мита за видачу свідоцтв на знаки для товарів і послуг, зараховуються до Державного бюджету України.
Розмір передбачених цим Законом зборів, строки і порядок їх сплати визначаються
Кабінетом Міністрів України.
Передбачені цим Законом збори сплачуються на поточні рахунки уповноважених Установою закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до їх спеціалізації виконують окремі завдання, що визначені цим Законом.
(частина четверта статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 10.01.2002 р. N 2921-III)
Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове призначення і згідно з розпорядженнями Установи використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності.
(стаття 23 в редакції Закону
України від 21.12.2000 р. N 2188-III)

Стаття 24. Реєстрація знака в іноземних державах

1. Будь-яка особа має право зареєструвати знак в іноземних державах.
2. У разі реєстрації знака в іноземних державах згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та/або Протоколом до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків заявка на міжнародну реєстрацію та відповідні їй заява про територіальне розширення і заява про продовження міжнародної реєстрації подаються через Установу за умови сплати національного збору за подання кожної з них.
(пункт 2 статті 24 у редакції Закону
України від 22.05.2003 р. N 850-IV)
3. Витрати, пов'язані з реєстрацією знака в іноземних державах, несе заявник чи за його згодою інша особа.

Стаття 25. Охорона прав на добре відомий знак

1. Охорона прав на добре відомий знак здійснюється згідно з статтею 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності та цим Законом на підставі визнання знака добре відомим Апеляційною палатою або судом. Знак може бути визнаний добре відомим незалежно від реєстрації його в Україні.
(пункт 1 статті 25 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 10.04.2008 р. N 254-VI)
2. При визначенні того, чи є знак добре відомим в Україні, можуть розглядатися, зокрема,
такі фактори, якщо вони є доречними:
ступінь відомості чи визнання знака у відповідному секторі суспільства;
тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання знака;
тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування знака, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках товарів та/або послуг, щодо яких знак застосовується;
тривалість та географічний район будь-яких реєстрацій та/або заявок на реєстрацію знака за умови, що знак використовується чи є визнаним;
свідчення успішного відстоювання прав на знак, зокрема територія, на якій знак визнано добре відомим компетентними органами;
цінність, що асоціюється зі знаком.
3. Порядок визнання Апеляційною палатою знака добре відомим в Україні встановлюється Установою. За подання заяви про визнання знака добре відомим сплачується збір.
Рішення Апеляційної палати щодо визнання знака добре відомим в Україні може бути оскаржено у судовому порядку.
4. З дати, на яку за визначенням Апеляційної палати чи суду знак став добре відомим в Україні, йому надається правова охорона така сама, якби цей знак був заявлений на реєстрацію в Україні. При цьому вона поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням.
(Закон доповнено статтею 25 згідно із
Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Президент України Л. КРАВЧУК

м. Київ

15 грудня 1993 року

N 3689-XII